пригноблювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гнітити — гнічу/, гніти/ш, недок., перех. 1) Давити на що небудь; стискувати, спресовувати що небудь. 2) перен. Спричинятися до пригніченого стану; викликати тяжке та болісне почуття. 3) перен. Піддавати гніту, утиску; гнобити, пригноблювати. 4) Надавати… … Український тлумачний словник
душити — душу/, ду/шиш, недок., перех. і без додатка. 1) Умертвляти кого небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. || Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. || Налягати, натискувати на кого небудь або один на… … Український тлумачний словник
жати — I жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав янистих рослин. II жму, жмеш, недок., розм. 1) перех. Стискати що небудь з силою. 2) перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого небудь. 3) неперех., перен.… … Український тлумачний словник
переслідувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Гнатися слідом за ким небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. || Висліджувати кого небудь із метою покарання, віддання до суду. 2) Ходити невідступно за ким небудь, супроводити кого небудь скрізь з… … Український тлумачний словник
пригнічувати — ую, уєш і рідко пригніта/ти, а/ю, а/єш, недок., пригніти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. 1) Придавлювати кого , що небудь своєю силою або вагою. 2) перен. Гнітюче впливати на психіку; викликати тяжке і болісне почуття. || Гнітити (серце, розум і т … Український тлумачний словник
пригнобити — див. пригноблювати … Український тлумачний словник
пригноблення — я, с. 1) Дія за знач. пригнобити, пригноблювати. 2) Стан за знач. пригноблений 4) … Український тлумачний словник
пригноблюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пригноблювати … Український тлумачний словник
пригноблювання — я, с. Дія за знач. пригноблювати … Український тлумачний словник